Інтерактивні робочі аркуші у Wizer.me та Classkick: як зробити уроки “живими” онлайн
У сучасній школі учням важливо не просто “прочитати й відповісти”, а взаємодіяти з матеріалом: перетягувати, позначати, пояснювати, отримувати підказки. Саме тому інтерактивні робочі аркуші стають одним із найзручніших інструментів для уроків у класі та в онлайні.
Нижче ми покажемо підхід школи NOVA: як організувати роботу з аркушами так, щоб вони реально допомагали навчанню, а не перетворювалися на “ще одну активність”. Розберемо два популярні сервіси — Wizer.me і Classkick, порівняємо їх можливості й дамо готовий план впровадження.
Чому формат “аркуш + взаємодія” працює краще за звичайні завдання
Інтерактивність тримає увагу. Учню простіше пройти 6–10 коротких кроків, ніж читати довгий текст і відповідати в кінці. У цьому й сила цифрових робочих аркушів: вони дроблять навчання на зрозумілі дії.
Другий плюс — швидка перевірка. Вчитель бачить відповіді одразу, а учень може отримати підказку або виправити помилку під час виконання, а не “після уроку”.
Третій — різні формати мислення. Одні завдання тренують пам’ять, інші — аналіз, ще інші — аргументацію. Добре зібрані інтерактивні завдання для учнів покривають не один тип активності, а кілька.
І четвертий — прозорість прогресу. У дитини є відчуття “я рухаюсь”, бо вона бачить завершені кроки, а вчитель — де саме виникла складність.
Wizer.me і Classkick: коротко про різницю
Wizer.me зручний, коли ви хочете швидко зібрати аркуш із різних типів вправ (тести, відповідь текстом, співставлення, аудіо/відео, зображення, відкриті питання). Він добре підходить для самостійної роботи й домашніх завдань.
Classkick сильний там, де важливий процес і підтримка під час виконання: учень працює на аркуші, а вчитель може бачити, що відбувається, і підказувати (візуально/текстом). Це особливо корисно для молодших класів або коли учням потрібна “присутність” педагога.
Практично: якщо вам потрібні “завдання + результат” — частіше обирають Wizer.me; якщо потрібні “завдання + супровід + допомога” — частіше обирають Classkick.
Як створити аркуш у Wizer.me: простий алгоритм на 30–40 хвилин
Почніть не з платформи, а зі структури уроку: 1) короткий розігрів, 2) приклад, 3) практика, 4) міні-перевірка. Цей каркас працює майже для будь-якого предмета.
Далі відкрийте Wizer.me і оберіть типи вправ під кожен крок. Наприклад:
розігрів — 2 питання з вибором відповіді;
приклад — блок із текстом/відео + коротке питання “поясни своїми словами”;
практика — співставлення або вправа “заповнити пропуски”;
перевірка — 3 питання, які показують, чи досягнуто мети уроку.
Не перевантажуйте. Оптимально — 8–12 кроків на один аркуш. Якщо більше — краще розбити на два.
На фіналі додайте одне “питання мислення”: коротко пояснити, чому так, або зробити висновок. Саме так інтерактивні завдання для учнів перестають бути механікою і стають навчанням.
Як створити завдання у Classkick: коли потрібна допомога “в процесі”
У Classkick логіка інша: ви готуєте сторінки (як робочий зошит), а учні виконують прямо на них. Зручно, що можна додати поля для відповіді, малювання, позначок, а ще — давати підказки під час роботи.
Почніть із шаблону: 1 сторінка = 1 мікро-ціль. Наприклад, “розв’язати 3 приклади”, “підкреслити головне”, “пояснити правило”.
Далі продумайте підтримку: де учень найчастіше помиляється? Саме в ці місця додавайте короткі підказки або приклади. Це робить Classkick сильним інструментом для супроводу.
Якщо клас різнорівневий, зробіть дві доріжки: базову і “+1 рівень”. Так учні не нудьгують і не губляться.
Педагогічні правила, які рятують від “гарно, але не працює”
Один аркуш — одна мета. Не намагайтесь закрити тему на 20 сторінок.
Кожен крок має бути очевидним. Учень має розуміти, що робити без додаткових пояснень.
Мінімум тексту — максимум дій. Текст лише там, де без нього не можна.
Завжди є перевірка. Маленька, але обов’язкова.
Є приклад. Один хороший приклад економить десятки запитань в чаті.
Це базові принципи для цифрових робочих аркушів, які реально дають результат.
Приклади для різних предметів (щоб не вигадувати з нуля)
Українська мова: “знайди помилку → поясни правило → виправ → склади 2 власні приклади”.
Математика: “розігрів 2 приклади → 1 приклад з поясненням → 4 вправи → перевірка на типову помилку”.
Історія: “хронологія → співставлення причин і наслідків → коротка відповідь ‘чому це важливо’”.
Англійська: “слово → приклад → вставити в речення → міні-діалог / аудіо”.
Цінність у тому, що інтерактивні робочі аркуші дозволяють тримати урок структурним, навіть коли формат змінюється.
Не коментуйте кожну дрібницю. Краще:
1 короткий коментар про сильне,
1 про те, що виправити,
1 “наступний крок”.
Якщо аркуш використовується регулярно, учні починають “читати” цей формат зворотного зв’язку і швидше прогресують. У Classkick це особливо зручно, бо можна реагувати прямо під час виконання.
Помилка 1: аркуш занадто довгий.
Рішення: розбити на 2 аркуші або 2 рівні складності.
Помилка 2: багато тексту і мало дій.
Рішення: скоротити пояснення, додати приклад і вправу.
Помилка 3: немає перевірки або підсумку.
Рішення: додати 3 короткі питання наприкінці.
Помилка 4: незрозуміла інструкція.
Рішення: переписати інструкцію в 1 речення і додати “зразок відповіді”.
Один і той самий матеріал може або “пролетіти повз”, або дати відчутний результат — усе вирішує дизайн діяльності. Коли учень не просто читає інструкцію, а виконує серію коротких кроків із чіткою метою, мозок краще утримує увагу і швидше знаходить логіку теми.
Добре працює принцип “від простого до смислового”: спершу — маленьке знайомство з поняттям, далі — один приклад із поясненням, потім — кілька вправ на застосування, і лише після цього — запитання, де треба сформулювати висновок власними словами. Так ми переводимо дитину з режиму “вгадати відповідь” у режим “зрозуміти й пояснити”.
Окремо варто думати про темп. Комусь потрібні підказки та зразок, а хтось готовий рухатися швидше. Тому корисно закладати два рівні: базовий шлях, який проходять усі, і додаткові кроки “для тих, хто хоче більше”. Це знижує стрес і одночасно підтримує мотивацію сильніших учнів.
Ще один важливий момент — формулювання інструкцій. Якщо завдання можна пояснити одним коротким реченням — воно майже завжди буде виконане якісніше. Довгі пояснення часто “з’їдають” увагу й провокують помилки, навіть якщо учень тему загалом розуміє.
Після виконання обов’язково має бути коротке підбиття підсумку. Це може бути одна відповідь “що нового я зрозумів”, одне запитання “де я помилився” або міні-рефлексія “що було найважчим”. Такий фінал різко підвищує навчальну цінність роботи і допомагає вчителю бачити реальні прогалини.
І нарешті — зворотний зв’язок. Найсильніше працює формат “1 похвала + 1 точка росту + 1 наступний крок”. Учень отримує не оцінку “добре/погано”, а зрозумілу підказку, що саме покращити і як рухатися далі. Це робить завдання не разовою активністю, а частиною системного прогресу.
У дистанційному форматі аркуші добре працюють як “каркас уроку”: учні проходять кроки, а вчитель бачить результат і коригує темп. Це органічно лягає в модель дистанційного навчання
Для самостійної роботи найкраще підходить підхід “коротко + по кроках + з перевіркою”. Саме так ми використовуємо аркуші в асинхронному навчанні онлайн
У сімейному форматі важливі чіткі інструкції й прогнозований час на виконання. Аркуші стають “зрозумілою програмою на день/тиждень” — це добре поєднується з сімейною формою навчання
А для учнів на екстернаті зручно, що можна швидко закривати теми маленькими блоками, фіксуючи прогрес. Тут аркуші стають частиною підготовки
Отримати знижку на навчання!
Висновок
Інтерактивні формати дають школі головне: керованість і прозорість навчання. Wizer.me зручний для швидких аркушів і самостійної роботи, Classkick — для підтримки та супроводу під час виконання. Якщо тримати структуру, не перевантажувати й давати короткий зворотний зв’язок, аркуші стають не “фішкою”, а реальним інструментом результату.